Три можливі варіанти розвитку подій у Покровську після введення сил ГУР.

До захисту Покровська залучили десантників ГУР та спеціальні підрозділи. Їхнє головне завдання полягає не стільки у визволенні території, скільки у виграші часу, необхідного для евакуації населення та збереження боєздатних частин. Ворог має чисельну перевагу, а шлях до Мирнограда перебуває під артилерійським контролем рф.

В операціях навколо Покровська беруть участь десантно-штурмові частини, підрозділи Головного управління розвідки та інші спеціалізовані формування. Керівництво ЗСУ не має на меті масштабного відтіснення росіян — зараз головне завдання полягає у стримуванні ворожого наступу і забезпеченні безпечного виведення українських частин з так званого «дна» кишені. Про це заявив колишній працівник Служби безпеки України Іван Ступак.

Чому спецпідрозділи та ГУР не є панацеєю

Бійці спеціальних підрозділів і розвідники володіють високим рівнем підготовки, проте їхня кількість обмежена. За словами аналітиків, один боєць спецпідрозділу здатен ефективно діяти у критичних ситуаціях, але проти масованого застосування живої сили та озброєння противника це лише точкова допомога. Тому їхні основні завдання — це прицільні операції, уповільнення ворожого просування та організація евакуації цивільного населення і військових підрозділів.

росіяни використовують тактику інфільтрації — наступ невеликими піхотними загонами, посилюють атаки керованими авіаційними бомбами (КАБ) та безпілотниками, тримають під контролем під’їзні шляхи і стратегічні траси. Через це дорога до Мирнограда фактично знаходиться під вогневим контролем, що ускладнює постачання та маневрування українських військ. Висока потужність ударів і перевага у матеріальних ресурсах змушує розглядати варіанти часткового відступу для збереження особового складу і військової техніки.

Чи реальний прорив і що означає виграти час

Введення ГУР і десантників може загальмувати противника на декілька діб або тиждень — цього часом достатньо для організації евакуації, поповнення боєприпасів чи евакуації критично важливого обладнання. Ціль поточної тактичної операції — не широкомасштабний контрудар, а зниження втрат і підтримка боєздатності. Якщо вивести підрозділи своєчасно, це дозволить запобігти оточенню і зберегти особовий склад для подальших оборонних дій.

російські частини, включно з деякими морськими піхотинцями, зазнали значних втрат і регулярно поповнюються новобранцями. Це послаблює їхню боєготовність, але москва продовжує посилювати пріоритетні напрямки — перекиданням військ з інших регіонів (Сумська область, Херсонська область). Для ЗСУ це означає: кожна успішна оборона або затримка ворога — це додаткова можливість для поповнення і перегрупування на інших ділянках лінії фронту.

Варіанти розвитку ситуації найближчим часом

• Оптимістичний варіант: тактичні операції ГУР і десантників виявляються успішними, українські війська без значних втрат відходять на укріплені рубежі; лінія фронту стабілізується.
• Базовий варіант: операція забезпечує кілька днів тактичної переваги, проте ворог не припиняє тиск — обстановка залишається напруженою.
• Песимістичний варіант: кількісна перевага противника призведе до поступового тиску й часткового відступу, якщо не надійде додаткове підкріплення та логістична допомога.

Українська тактика зараз — це збереження особового складу, техніки й боєготовності, здійснення відступу за потреби, але утримання ключових рубежів там, де це можливо. Від швидкості і злагодженості дій командування та союзників залежить, чи вдасться перетворити тимчасову перевагу у тривалу стійкість на передовій.