Чому росія уникає мирних переговорів: офіцер “Азову” вказав на ситуацію на фронті.

Ілля Самойленко пояснив, що росія не зацікавлена в мирному процесі через наявну перевагу на полі бою.

росія наразі не має мотивації долучатися до мирного процесу, оскільки її збройні сили демонструють стратегічну перевагу на театрі бойових дій. І противник активно використовує цю перевагу.

Таку позицію висловив офіцер 12-ї бригади «Азов» Ілля Самойленко з позивним «Гендальф» в інтерв’ю Radio NV.

Військовий підкреслив, що не варто сподіватися на швидке завершення бойових дій. Натомість слід очікувати подальшої інтенсифікації військових операцій з боку російських сил.

«Чи варто очікувати активізації певних дій з боку росії? Звісно, постійно. І в цьому є величезна проблема. Тому що підвішений стан, який залежний від зовнішньополітичного положення, — я кажу про можливі якісь перемовини, які ведуться за посередництвом інших країн, зокрема США, — він приводить населення до стану того, що от-от, скоро вже (бойові дії — ред.) закінчаться. Це не зовсім відповідає дійсності», — зазначив Самойленко.

«Тому що, наприклад, росія абсолютно не зацікавлена в будь-якому мирному процесі переговорному. Вони на полі бою мають досить значну перевагу, і вони цю перевагу реалізовують», — наголосив він.

«Гендальф» пояснив, що для проведення активних наступальних операцій необхідне зосередження відповідних угруповань. Російська методика застосування цих сил мало залежить від рівня підготовки особового складу. Тож поки українська сторона очікує, що “там великі дядьки, як то кажуть, порішають”, ворог методично продовжує розвивати свій успіх: спочатку на тактичному рівні, а згодом переходячи до оперативного.

Офіцер розкрив суть цієї стратегії.

«Коли ведеться наступ у смузі не однієї бригади, а декількох бригад, навіть невеликими штурмовими групами, можна створювати досить значний тиск на полі бою, на фронті, що змушує наші сили відтягуватися, що змушує переносити фокус уваги на ураження цілей, наприклад, не на тактичній глибині противника, не на оперативній глибині противника, а на передньому краю», — пояснив Самойленко.

Фактично, російські війська переміщують проблеми зі свого тилового простору, зони 10-20 км від лінії фронту, спершу на лінію безпосереднього зіткнення, а потім намагаються перенести ці проблеми в тилові райони українських підрозділів.